МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
щодо проведення бесід зі здобувачами освіти з питань уникнення враження мінами і вибухонебезпечними предметами

Фахівці цивільного захисту рекомендують вчителям і батькам обов’язково проводити з дітьми бесіди щодо поводження з невідомими предметами
і пристроями.

Під вибухонебезпечними предметами слід розуміти будь-які пристрої, засоби, підозрілі предмети, що здатні за певних умов вибухати.

До вибухонебезпечних предметів належать:

• вибухові речовини – хімічні з’єднання або суміші, здатні під впливом певних зовнішніх дій (нагрівання, удар, тертя, вибух іншого вибухового пристрою) до швидкого хімічного перетворення, що саморозповсюджується,
з виділенням великої кількості енергії і утворенням газів.

• боєприпаси – вироби військової техніки одноразового вживання, призначені для враження живої сили супротивника.

До боєприпасів належать:

бойові частки ракет;

авіаційні бомби;

артилерійські боєприпаси (снаряди, міни);

інженерні боєприпаси (протитанкові і протипіхотні міни);

ручні гранати;

стрілецькі боєприпаси (набої до пістолетів, карабінів, автоматів тощо);

• піротехнічні засоби:

патрони (сигнальні, освітлювальні, імітаційні, спеціальні);

вибухові пакети;

петарди;

• ракети (освітлювальні, сигнальні);

гранати;

димові шашки.

• саморобні вибухові пристрої – пристрої, в яких застосований хоча б один елемент конструкції саморобного виготовлення:

саморобні міни-пастки;

міни-сюрпризи, що імітують предмети домашнього побуту, дитячі іграшки або речі, що привертають увагу.

Зазвичай, при знаходженні серійних мін, снарядів, гранат дорослі негайно викликають фахівців, які огороджують район ураження і знешкоджують небезпечні знахідки.

Інша справа – діти. Природна цікавість спонукає їх до небезпечних експериментів. Діти підкладають боєприпаси у багаття, випробують їх на міцність ударами, намагаються розібрати, приносять додому, у двір, до закладу освіти. Тому так важливо пояснити здобувачам освіти наслідки подібних дій, навчити правилам поведінки у таких ситуаціях.

У разі знаходження вибухонебезпечного пристрою ЗАБОРОНЕНО:

наближатись до предмета;

пересувати його або брати до рук;

розряджати, кидати, вдаряти по ньому;

розпалювати поряд багаття або кидати до нього предмет;

приносити предмет додому, у табір, до закладу освіти.

Необхідно негайно повідомити поліцію або дорослих про знахідку!

Земля таїть багато небезпечних знахідок, на які можна натрапити під час прогулянок лісом, походів і стати їх жертвами, навіть, не підозрюючи про це.

Під час прогулянок в лісі або в туристичному поході:

1) ретельно вибирати місце для багаття. Воно повинно бути на достатній відстані від траншей і окопів, що залишилися з війни;

2) перед розведенням багаття в радіусі п’яти метрів перевірити ґрунт на наявність вибухонебезпечних предметів щупом (або обережно зняти лопатою верхній шар ґрунту, перекопати землю на глибину 40 – 50 см);

3) користуватися старими багаттями не завжди безпечно, адже там можуть виявитися підкинуті військові “трофеї” або такі, що не вибухнули;

4. у жодному випадку не підходити до знайдених багать, що горять (особливо вночі).

У цьому багатті може виявитися предмет, що може вибухнути.

Практично всі вибухові речовини чутливі до механічних дій і нагрівання. Поводження з ними вимагає граничної уваги і обережності.

Слід пам’ятати, що розмінуванням, знешкодженням або знищенням вибухонебезпечних предметів займаються тільки підготовлені фахівці-сапери, допущені до цього виду робіт.

Злочинці зазвичай поміщають вибухонебезпечні предмети в звичайні портфелі, сумки, банки, пакунки і потім залишають у багатолюдних місцях.

У такому разі важко відрізнити сумку з вибухівкою від такої ж сумки, залишеної забудькуватим пасажиром у громадському транспорті.

Часто такі міни-пастки мають досить привабливий вигляд. Відомі випадки застосування їх у авторучках, мобільних телефонах, гаманцях, дитячих іграшках.

Тому бездоглядні предмети в транспорті, кінотеатрі, магазині, на вокзалі, улиці тощо вимагають особливої уваги.

Є декілька ознак, що дозволяють припустити, що маємо справу з вибуховим пристроєм. Слід звертати увагу на:

припарковані біля будівель автомашини, власник яких невідомий або державні номери якої не знайомі мешканцям, а також коли автомобіль давно непорушно припаркований;

наявність у знайденому механізмі антени або приєднаних до нього дротів;

звуки, що лунають від предмета (цокання годинника, сигнали через певний проміжок часу), мигтіння індикаторної лампочки;

наявність джерел живлення на механізмі або поряд з ним (батарейки, акумулятори тощо);

наявність розтяжки дротів або дротів, що тягнуться від механізму на велику відстань.

Якщо знайдений предмет видається підозрілим, потрібно повідомити
про нього дорослого, працівників поліції чи ДСНС.

Якщо знайдено забуту річ у громадському транспорті, доречно опитати людей, які знаходяться поряд. Бажано встановити, кому річ належить або хто міг її залишити. Якщо господаря встановити не вдається, потрібно негайно повідомити про знахідку водія (кондуктора).

У разі знаходження підозрілого предмета у під'їзді будинку, потрібно опитати сусідів, можливо, він належить їм. У разі неможливості встановити власника – негайно повідомити про знахідку до найближчого відділення поліції, до військкомату, органів місцевого самоврядування, підрозділу ДСНС за телефоном “101”, “112”.

Якщо підозрілий предмет знайдено в установі, потрібно негайно повідомити про знахідку адміністрацію.

У разі знаходженні вибухонебезпечного пристрою:

1. Негайно повідомити чергові служби органів внутрішніх справ, цивільного захисту;

2. Не підходити до предмета, не торкатися і не пересувати його, не допускати до знахідки інших людей;

3. Припинити всі види робіт в районі виявлення вибухонебезпечного предмета;

4. Не користуватися засобами радіозв’язку, мобільними телефонами (вони можуть спровокувати вибух);

5. Дочекатися прибуття фахівців; вказати місце знахідки та повідомити час її виявлення.

У випадку, коли в будинку знайдено вибуховий пристрій й здійснюється евакуація:

одягніть одяг з довгими рукавами, щільні брюки і взуття на товстій підошві (це може захистити від осколків скла);

візьміть документи (паспорт, свідоцтво про народження дітей тощо), гроші;

під час евакуації слідуйте маршрутом, вказаним органами, що проводять евакуацію. Не намагайтеся скоротити шлях, тому що деякі райони або зони можуть бути закриті для пересування;

тримайтеся подалі від обірваних ліній енергопостачання.

Якщо будинок (квартира) опинилися поблизу епіцентру вибуху:

обережно обійдіть всі приміщення, щоб перевірити чи немає витоків води, газу, спалахів тощо. У темряві в жодному випадку не запалюйте сірника або свічки, користуйтеся ліхтариком;

негайно вимкніть всі електроприлади, перекрійте газ, воду;

з безпечного місця зателефонуйте рідним та близьким і стисло повідомте про своє місцезнаходження, самопочуття;

перевірте, чи потребують допомоги сусіди.

Опинившись поблизу вибуху, стримайте свою цікавість і не намагайтеся наблизитись до епіцентру, щоб розгледіти або допомогти рятівникам. Найкраще, що можна зробити – залишити небезпечне місце.

До того ж, варто знати, що зловмисники часто встановлюють вибухові пристрої парами, щоб, через деякий час після вибуху першої з них, пролунав другий вибух.

Зловмисники розраховують на те, що після першого вибуху на його місці зберуться люди, у тому числі й представники силових структур, і при повторному вибуху жертв буде набагато більше.

Отож:

не слід робити самостійно жодних маніпуляцій із знахідками
або підозрілими предметами, що можуть виявитися вибуховими пристроями;

виявивши річ без господаря, треба звернутися до працівника полції
або іншого посадовця; не можна торкатися знахідки;

не користуйтеся мобільним та радіозв’язком поблизу підозрілої знахідки.

Для поштової кореспонденції з пластиковою міною характерна надмірна товщина, пружність, вага не менше 50 г і ретельна упаковка. На конверті можуть бути різні плями, проколи, можливий специфічний запах. Повинно насторожити настирне бажання вручити лист неодмінно в руки адресата і надписи на кшталт: “розкрити тільки особисто”, “особисто в руки”, “секретно” тощо. Підозрілий лист не можна відкривати, згинати, нагрівати або опускати у воду.

Поради керівнику закладу освіти:

Останнім часом почастішали випадки телефонних повідомлень про замінування приміщень та виявлення підозрілих предметів, що можуть виявитися вибуховими пристроями.

На такий випадок пропонуємо заходи попереджувального характеру:

• посилити пропускний режиму при вході і в’їзді на територію закладу, пильнувати системи сигналізації і відеоспостереження;

• проводити обходи території закладу і періодичну перевірку складських приміщень на предмет своєчасного виявлення вибухових пристроїв або підозрілих предметів;

• організувати проведення спільних із працівниками цивільного захисту, правоохоронних органів інструктажів і практичних занять з питань дій у разі загрози або виникнення надзвичайних подій.

У разі виявлення підозрілого предмета працівниками закладу освіти
чи здобувачами освіти потрібно негайно повідомити правоохоронні органи, територіальні органи управління з питань цивільного захисту.

До прибуття оперативно-слідчої групи керівник закладу освіти повинен дати вказівку співробітникам знаходитись на безпечній відстані від знайденого предмета.

У разі потреби – евакуйовувати людей згідно наявного затвердженого плану евакуації.

Потрібно забезпечити можливість безперешкодного під’їзду до місця виявлення підозрілого предмета автомашин правоохоронних органів, співробітників територіальних органів управління з питань цивільного захисту, пожежної охорони, невідкладної медичної допомоги, служб експлуатації, забезпечити присутність осіб, що знайшли знахідку, до прибуття оперативно-слідчої групи.

У всіх випадках керівник закладу освіти дає вказівку не наближатися,
не чіпати, не розкривати і не переміщати підозрілу знахідку, зафіксує
час її виявлення.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

щодо проведення бесід з здобувачами освіти з питань поведінки
у надзвичайній ситуації

Що потрібно робити у надзвичайній ситуації?

Правила безпечної поведінки у надзвичайних ситуаціях

1. У разі загрози ураження стрілецькою зброєю:

закрити штори або жалюзі (заклеїти вікна паперовими стрічками)
для зниження ураження фрагментами скла;

вимкнути світло, закрити вікна та двері;

зайняти місце на підлозі в приміщенні, що не має вікон на вулицю
(ванна кімната, передпокій);

інформувати різними засобами про небезпеку близьких чи знайомих.

2. У разі загрози чи ведення бойових дій:

закрити штори або жалюзі (заклеїти вікна паперовими стрічками)
для зменшення ураження фрагментами скла. Вимкнути живлення, закрити воду і газ, загасити (вимкнути) пристрої для опалення;

взяти документи, гроші і продукти, предмети першої необхідності, медичну аптечку;

відразу залишити житловий будинок, сховатися у підвалі або
у найближчому сховищі;

попередити сусідів про небезпеку, допомогти людям похилого віку і дітям;

без крайньої необхідності не залишати безпечне місце перебування;

проявляти крайню обережність; не варто панікувати.

3. Якщо стався вибух:

уважно озирнутися навколо, щоб з’ясувати вірогідність небезпеки подальших обвалів і вибухів, чи не висить з руїн розбите скло, чи не потрібна комусь допомога;

якщо є можливість – спокійно вийти з місця пригоди. Опинившись
під завалами – подавати звукові сигнали. Пам’ятайте, що за низької активності людина може вижити без води упродовж п’яти днів;

виконати всі інструкції рятувальників.

4. Під час повітряної небезпеки:

відключити живлення, закрити воду і газ;

загасити (вимкнути) пристрої для опалення;

взяти документи, гроші і продукти, предмети першої необхідності, аптечку;

попередити про небезпеку сусідів і, у разі необхідності надати допомогу людям похилого віку та хворим;

дізнатися, де знаходиться найближче до укриття. Переконатися, що шлях
до нього вільний і укриття знаходиться у придатному стані;

як якнайшвидше дійти до захисних споруд або сховатися на місцевості. Дотримуватися спокою і порядку.

Без крайньої необхідності не залишати безпечного місця перебування. Слідкувати за офіційними повідомленнями.

5. Під час масових заворушень:

зберігати спокій і розсудливість;

під час знаходження на вулиці - залишити місце масового скупчення людей, уникати агресивно налаштованих людей;

не піддаватися на провокації;

надійно зачиняти двері.

Не підходити до вікон і не виходити на балкон. Без крайньої необхідності не залишати приміщення.

6. Якщо Вас захопили у заручники і Вашому життю є загроза:

намагатись запам’ятати вік, зріст, голос, манеру говорити, звички тощо злочинців, що може допомогти їх пошуку;

за першої нагоди намагатись сповістити про своє місцезнаходження рідним або поліції;

намагатись бути розсудливим, спокійним, миролюбним, не піддавати себе ризику;

якщо злочинці знаходяться під впливом алкоголю або наркотиків, намагатись уникати спілкування з ними, оскільки їхні дії можуть бути непередбачуваними;

не підсилювати агресивність злочинців своєю непокорою, сваркою або опором;

виконувати вимоги терористів, не створюючи конфліктних ситуацій, звертатися за дозволом для переміщення, відвідання вбиральні тощо;

уникати будь-яких обговорень, зокрема політичних тем, зі злочинцями;

нічого не просити, їсти все, що дають;

якщо Ви тривалий час знаходитесь поряд зі злочинцями, постаратися встановити з ними контакт, визвати гуманні почуття;

уважно слідкувати за поведінкою злочинців та їхніми намірами, бути готовими до втечі, пересвідчившись у високих шансах на успіх;

спробувати знайти найбільш безпечне місце у приміщенні, де знаходитесь
і де можна було б захищати себе під час штурму терористів (кімната, стіни і вікна якої виходять не на вулицю – ванна кімната або шафа).

У разі відсутності такого місця – падати на підлогу за будь-якого шуму або у разі стрільбі;

при застосуванні силами спеціального призначення сльозогінного газу, дихати через мокру тканину, швидко і часто блимаючи, викликаючи сльози;

під час штурму не брати до рук зброю терористів, щоб не постраждати
від штурмуючих, які стріляють по озброєних людях;

під час звільнення виходити швидко, речі залишати там, де вони знаходяться, через ймовірність вибуху або пожежі, беззаперечно виконувати команди групи захоплення.

7. При проведенні тимчасової евакуації цивільного населення з небезпечної зони:

взяти документи, гроші й продукти, необхідні речі, лікарські засоби;

за можливості, надати допомогу пенсіонерам, особам з інвалідністю;

дітям дошкільного віку вкласти до кишені або прикріпити до одягу записку, де зазначається ім’я, прізвище, домашня адреса, а також прізвище матері
та батька, їх контакти;

переміщатись за вказаною адресою. У разі необхідності – звернутись
за допомогою до поліції та медичних працівників.

Турбуючись про дітей, які страждають від наслідків війни в Україні, Міністерство освіти і науки у співпраці з дитячим психологом підготувало серію інформаційних матеріалів «Психологічна турбота від Світлани Ройз».

Під час військових дій діти є однією з найбільш вразливих категорій і потребують психологічної підтримки. На допомогу батькам та вчителям створено відеоінструкції та інфографіки, які містять рекомендації та практичні поради для батьків, що наразі:

• перебувають з дітьми в бомбосховищах та укриттях;
• пересуваються в інші міста;
• залишаються вдома та чекають на повернення рідних-героїв із зони бойових дій.

Ці відео – швидка «психологічна» допомога для дітей. Для них створено окрему сторінку на офіційному сайті МОН та на Youtube-каналі МОН.

Що робити у разі радіоактивного зараження?

  Що робити у випадку загрози радіаційної небезпеки

• не панікуйте, слухайте повідомлення органів влади з питань надзвичайних ситуацій;
• попередьте сусідів, надайте допомогу інвалідам, дітям та людям похилого віку;
• дізнайтеся про час та місце збору мешканців для евакуації;
• зменшіть проникнення радіації в квартиру чи будинок: щільно закрийте вікна та двері, щілини заклейте;
• підготуйтеся до можливої евакуації: упакуйте у герметичні пакети та складіть у валізу документи, цінності та гроші, предмети першої необхідності, ліки, мінімум білизни та одягу, запас консервованих продуктів на 2-3 доби, питну воду;
• перед виходом з приміщення від'єднайте всі електроприлади від електромережі, вимкніть газ та воду.

Що робити у випадку раптового виникнення радіаційної небезпеки

• негайно укрийтеся в будинку. Стіни дерев'яного будинку послаблюють іонізуюче випромінювання в 2 рази, цегляного – у 10 разів; заглиблені укриття (підвали): з покриттям із дерева у 7 разів, з покриттям із цегли або бетону – у 40-100 разів;
• не панікуйте, слухайте повідомлення органів влади з питань надзвичайних ситуацій;
• зменшіть можливість проникнення радіації в приміщення – закрийте всі вікна та двері;
• проведіть йодну профілактику. Йодистий калій вживати після їжі разом з чаєм, соком або водою 1 раз на день протягом 7 діб: дітям до двох років – по 0,040 г на один прийом; дітям від двох років та дорослим – по 0,125 г на один прийом. Водно-спиртовий розчин йоду приймати після їжі 3 рази на день протягом 7 діб: дітям до двох років – по 1-2 краплі 5% настоянки на 100 мл молока (консервованого) або годувальної суміші; дітям від двох років та дорослим – по 3-5 крапель на стакан молока або води. Наносити на поверхню кінцівок рук настоянку йоду у вигляді сітки 1 раз на день протягом 7 діб;
• уточніть місце початку евакуації. Попередьте сусідів, допоможіть дітям, інвалідам та людям похилого віку, вони підлягають евакуації в першу чергу;
• зберіть документи, цінності, ліки, продукти, запас питної води, найпростіші засоби санітарної обробки та інші необхідні вам речі у герметичну валізу;
• перед виходом з будинку вимкніть джерела електро-, водо- і газопостачання, візьміть підготовлені речі, одягніть протигаз, респіратор чи ватно-марлеву пов'язку, верхній одяг, гумові чоботи;
• з прибуттям на нове місця перебування, проведіть дезактивацію засобів захисту, одягу, взуття та санітарну обробку шкіри на спеціально обладнаному пункті або ж самостійно – зніміть верхній одяг, ставши спиною проти вітру, витрясіть його і повісьте на перекладину, віником або щіткою змесіть з нього радіоактивний пил та вимийте водою; обробіть відкриті ділянки шкіри водою або розчином типу ІПП-8, який буде виданий кожному. Для обробки шкіри можна використовувати марлю чи просто рушники;
• дізнайтеся у місцевих органів державної влади адреси організацій, що відповідають за надання допомоги потерпілому населенню.

Важливі поради

• Використовуйте для харчування лише продукти, що зберігалися у зачинених приміщеннях і не зазнали радіоактивного забруднення; не вживайте овочі, які росли на забрудненому грунті; не пийте молоко від корів, які пасуться на забруднених пасовиськах.
• Не пийте воду із відкритих джерел та із мереж водопостачання після офіційного оголошення радіаційної небезпеки, колодязі накрийте.
• Уникайте тривалого перебування на забрудненій території.
• У приміщеннях щодня робіть вологе прибирання, бажано з використанням миючих засобів.
• У разі перебування на відкритій, забрудненій радіоактивними речовинами місцевості, обов'язково використовуйте засоби захисту: для захисту органів дихання – протигаз, респіратор, ватно-марлеву чи протипилову пов'язку, зволожену марлева пов'язку, хустинку; для захисту шкіри – спеціальний захисний одяг типу ОЗК, плащ з капюшоном, накидка, комбінезон, гумове взуття і рукавиці.

 Що робити при хімічному зараженні?

Що робити у випадку загрози виникнення хімічної небезпеки

• сирени і переривчасті гудки підприємств – це сигнал «Увага всім». Негайно ввімкніть радіо або телевізор, уважно слухайте інструкції;
• зберігайте спокій, уникайте паніки;
• попередьте сусідів, надайте допомогу інвалідам, дітям та людям похилого віку;
• щільно закрийте вікна та двері, щілини заклейте;
• підготуйте запас питної води: наберіть воду у герметичні ємності, підготуйте мильний розчин для обробки рук;
• дізнайтеся у місцевих органів влади про місце збору мешканців для евакуації та уточніть час її початку;
• упакуйте у герметичні пакети та складіть у валізу документи, цінності та гроші, предмети першої необхідності, ліки, мінімум білизни та одягу, запас консервованих продуктів на 2-3 доби;
• перед виходом з будинку вимкніть джерела електро-, водо- і газопостачання, візьміть підготовлені речі, одягніть засоби захисту.

Що робити у випадку раптового виникнення хімічної небезпеки

• зберігайте спокій, уникайте паніки;
• надягніть протигаз, респіратор або ватно-марлеву пов'язку, закритий одяг;
• якщо засобів індивідуального захисту немає і вийти із району аварії неможливо, залишайтесь у приміщенні і щільно закрийте вікна та двері, димоходи, вентиляційні люки, щілини в рамах вікон та дверей заклейте;
• вимкніть джерела газо-, електропостачання та загасіть вогонь у печах;
• зберіть документи, цінності, ліки, продукти, запас питної води та інші необхідні речі у герметичну валізу та підготуйтеся до евакуації;
• попередьте сусідів про початок евакуації. Надайте допомогу дітям, інвалідам та людям похилого віку, вони підлягають евакуації в першу чергу;
• виходьте із зони хімічного зараження в бік, перпендикулярний напрямку вітру та обходьте тунелі, яри, лощини – в низинах може бути висока концентрація НХР;
• при підозрі на ураження НХР уникайте будь-яких фізичних навантажень, необхідно пити велику кількість рідини та звернутися до медичного закладу;
• постраждалим надайте першу долікарську допомогу;
• вийшовши із зони зараження, зніміть верхній одяг, ретельно вимийтесь.