Бузівський заклад дошкільної освіти "Сонечко"

 





Сторінка музкерівника

 

Музичний керівник: Ткаченко Ірина Борисівна.

 

 

 

 

 

Головні завдання які я ставлю перед собою на музичних заняттях: 

- виховую любов та інтерес до музики;
- допомагаю дітям ввійти в світ музики, відчути її, зрозуміти;
- збагачую музичні враження дітей шляхом ознайомлення їх з різноманітними музичними творами;
- навчаю дітей злагоджено співати, красиво і ритмічно рухатися під час музики, грати на музичних інструментах;
- розвиваю музичні здібності у дітей, емоційну чутливість, музичний слух, а також творчі та артистичні здібності дітей.
   Всі ці завдання взаємозв’язані і залежать від вікових особливостей дітей.

    Музика – це частина людського життя. Вона входить в наше життя з перших днів, і потім поряд з нами, назавжди. В ній втілено все прекрасне, добре, світле і вічне.

    Я хочу ,щоб гарна, красива музика завжди лунала в серцях моїх вихованців, і вони її відчували кожною частинкою своєї душі.

 

 

 

МУЗИЧНІ ІГРИ ЯК ПЕДАГОГІЧНИЙ ФЕНОМЕН

«Дитина- суб’єкт творчості, маленький художник. Ніхто, крім нього, не знає вірного рішення творчої задачі, що стоїть перед ним. І перша справа педагога постаратися, щоб перед дитиною завжди стояла саме творча задача …» (А.А. Мелік-Пашаєв)
Як відомо, музика – вид мистецтва, який істотно впливає на становлення особистості у дошкільному віці. Вона збагачує почуття та уявлення дитини, сприяє виробленню вміння відчувати ритм та мелодійність твору,формуванню здатності адекватно реагувати на них своїм голосом та рухами, розвитку інтересу до різних інструментів та бажанню грати на них.
Креативність у музичному вихованні формує у дітей розвиток творчості, імпровізації у співах, музично-ритмічних рухах, а також грі на дитячих музичних інструментах.
Для цього потрібно:
• Достатньо розвинуте музичне сприйняття.
• Деякий об’єм знань, умінь та навичок у тому, чи іншому жанрі музичної діяльності.
• Зацікавленість музичного керівника та його підготовленість у даному питанні.
• Добірка музики, яка несе емоційне та смислове навантаження, визиває у дітей бажання рухатись.
• Вибір цікавого завдання, пов’язаного зі співами, чи грою на дитячих музичних інструментах.
Використання ігрових прийомів для розвитку креативності на музичних заняттях широко використовуються у всіх видах музичної діяльності дітей.
Увагу зосереджено на грі як формі пізнання дитиною світу та відображення власних вражень про нього; визначенні та розгортанні ігрового сюжету як показника особистісної зрілості, життєвої компетенції, змістовності гри (це вкрай важливо нині, коли ігрові сюжети трансформуються у небажаному напрямі); оволодінні дошкільником правилами рольової поведінки; зв'язку його знань з ігровими можливостями; ролі іграшки як засобу формування світосприймання дошкільника, реалізації ігрового задуму, перетворення ігрового простору.

 

 

 

1. Виховувати любов та інтерес до музики. Тільки розвиток емоційної чуйності і сприйнятливості дає можливість широко використовувати виховний вплив музики.
2. Збагачувати враження дітей, знайомлячи їх у виразно організованій системі з різноманітними музичними творами і використовуваними засобами виразності.
3. Залучати дітей до різноманітних видів музичної діяльності, формуючи сприйняття музики і найпростіші виконавські навички в області співу, ритміки, гри на дитячих інструментах. Знайомити з початковими елементами музичної грамоти. Все це дозволить їм діяти усвідомлено, невимушено, виразно.
4. Розвивати загальну музикальність дітей (сенсорні здібності, ладо-висотний слух, почуття ритму), формувати співочий голос і виразність рухів. Якщо в цьому віці дитини навчають і залучають до активної практичної діяльності, то відбувається становлення і розвиток всіх його здібностей.
5. Сприяти розвитку музичного смаку. На основі отриманих вражень і уявлень про музику проявляється спочатку вибіркове, а потім оцінювальне ставлення до виконуваних творів.

 

6. Розвивати творче ставлення до музики перш за все в такій доступній для дітей діяльності, як передача образів у музично-ритмічних рухах, пісенних імпровізаціях, в іграх і драматизації.

У дитячому саду ми щодня займаємося музичною діяльністю. Працюємо над розвитком музичних здібностей, прищеплюємо естетичний смак.
Дитячий садок і сім’я – два головних колектива, відповідальних за розвиток та виховання дитини.   Музичне мистецтво має величезне значення в розумовому, моральному, естетичному і фізичному вихованні. Починаємо працювати з дітьми у віці від двох до семи років і проводжаємо їх в школу. На цьому етапі шляху тривалістю в п'ять років дітки систематично, послідовно займаються всіма видами музичної діяльності. Вчаться слухати музику, співати, танцювати, виконувати ролі у театралізованих виставах.
В процесі розучування, співу в дітей розвивається пам’ять, міцніють голосові зв’язки, уміння правильно дихати. Йде постійна робота над дикцією. Дитина вчиться правильно наспівувати звуки, слова, речення, виразно, ритмічно, красиво танцювати, висловлювати в танці свої почуття і емоції, запрошувати на танець один одного і проводжати після танцю.
Танцювати дуже корисно для здоров’я. У дитини розвивається правильна постава; надалі вона буде почувати себе впевнено в будь-якій ситуації.
Також прищеплюємо любов до класичної музики, розширюємо кругозір. При систематичному слуханні музики у дітей виробляється посидючість, увага. Це вже підготовка до школи та подальшого життя. Ми бачимо в кожній дитині таланти і здібності, допомагаємо їх розкрити.
Музика – засіб виховання, коли воно усвідомлено сприймається дитиною. Людина, якій в дитинстві розкрили вікно в світ прекрасного, вміє повніше і радісніше сприймати життя, бачити світ багатосторонньо. І ми, дорослі, допомагаємо дітям побачити красу в природі, в праці, вчимо хвилюватися і радіти. Кожному з батьків потрібно пам’ятати, що дітей несприйнятливих до музики немає. Навчаючи музиці, ми впливаємо на загальний розвиток і духовний світ дитини.
Заняття музикою впливають на інтелектуальний розвиток і емоційне самопочуття дитини. Прискорюється ріст клітин, що відповідають за інтелект людини. Під дією музики активізуються енергетичні процеси організму, спрямовані на фізичне оздоровлення. Тому на музичних заняттях ми ретельно відбираємо музичний матеріал.
Розвиток музикальності у кожної дитини індивідуальний, тому не потрібно засмучуватися, якщо у малюка не відразу виходить співати і танцювати, для цього потрібен час.
На музичних заняттях ми розвиваємо кожну дитину і підходимо до кожної дитини індивідуально. Велика увага приділяється такому інструменту як – голос. Саме голос здатний стати основою музичної культури людини в майбутньому.
На ранках ми часто показуємо музичні казки. Казкові вистави користуються у дітей незмінною любов’ю. Їх можна використовувати як чудовий ключик, який відкриває дверцята в навколишній чарівний світ образів, фарб, звуків, рухів.
Навчаючи співу, ми враховуємо фізіологічні особливості дитини, методику роботи над диханням, темпом, дикцією. Пісенний і танцювальний репертуар підбирається відповідно до вікової групи.
Навчання передбачає індивідуальний підхід і знання фізіології кожного віку. На музичних заняттях ми вчимо дітей любити співати пісні, вміти слухати музику різних жанрів, правильно, красиво і естетично рухатися. Хочеться і батькам побажати, щоб удома, на відпочинку, під час прогулянок зі своїми дітьми ви приділяли увагу музичному вихованню малюків і допомагали реально сприймати дійсність у всій красі і різноманітті, не руйнуючи чудовий світ дитини.

" Діти повинні жити у світі краси ,гри , казки , музики , малюнку , фантазії , творчості".

( В.Сухомлинський)

 

 

 

Музика позитивно впливає на активність з’єднань між нервовими клітинами в головному мозку, що обумовлює закладку інтелекту. Чим раніше дитина почне слухати музику, тим більше нейронів буде задіяно, тим швидше буде розвиватися мозок.
Чути звуки і слухати музику малюки здатні з 8-го тижня внутрішньоутробного розвитку. Розвиток дитини в утробі матері неможливо уявити без музики, адже до семи місяців вагітності малюки можуть розрізняти тональність, ритм і знаходять свої музичні уподобання.
Музика вчить дитину слухати, чути, представляти те, що чуєш, розвиває зорове і слухове сприйняття, слухову пам’ять, образне і асоціативне мислення. Найбільш відповідною музикою для маленьких дітей є класична. Доведено, що під неї діти заспокоюються, засинають, краще смокчуть груди і засвоюють материнське молоко.
Музика благотворно впливає на розвиток у дітей емоційної сфери. А при позитивних емоціях дітки швидше розвиваються фізично, засвоюють нове, починають вимовляти перші слова і пропозиції.
Під час вагітності і до шкільного віку дитини краще не слухати музику з низькими частотами і партіями ударних. Також не варто включати музику дуже голосно. У період внутрішньоутробного розвитку вона здатна травмувати нервову систему, а у немовлят порушується сон, апетит, діти стають більш дратівливими і примхливими.
Спочатку дітям для прослуховування необхідні короткі музичні твори або уривки з них. До 3-х років загальна прослуховування музики за день має становити не більше однієї години – це може бути 20 хвилин з ранку, 20 хвилин вдень і 20 хвилин перед сном. Після трьох років музичний потік можна збільшувати.
Навчаючи дитину музиці, батьки ставлять різні цілі і завдання. Це залежить від їх ставлення до музики і музичних професій. Однак основними завданнями музичного виховання дітей в сім’ї можна назвати ті ж, що і в дошкільному закладі, а саме:
• Збагатити духовний світ дитини музичними враженнями, викликати інтерес до музики, передати традиції свого народу, сформувати основи музичної культури;
• Розвивати музичні і творчі здібності в процесі різних видів діяльності (сприйняття, виконавство, творчість, музично – освітня діяльність);
• Сприяти загальному розвитку дітей засобами музики.
• Якщо дитина музично обдарована, то вже в дошкільному віці необхідно закласти основи для майбутнього професійного навчання.
Всі ці завдання вирішуються в конкретній діяльності. Якщо батьки розуміють важливість музичного виховання, вони прагнуть навчати дітей у сім’ї, музичних гуртках, студіях, музичних школах, відвідують з ними концерти, музичні вистави, намагаються збагатити різнобічними музичними враженнями, розширюють їх музичний досвід.
Вибір музичних творів, які дитина слухає вдома, залежить від музичного смаку і музичного досвіду сім’ї, її загальнокультурного рівня. Для розвитку музичних здібностей дітей, формування основ музичної культури необхідно використовувати народну та класичну музику. Лише на шедеврах можна виховувати смак маленьких слухачів. Діти повинні знати народну музику, яка тісно пов’язана з мовою, естетичними і народними традиціями, звичаями, духовною культурою народу.
Якщо дитина чує народні мелодії з раннього дитинства, вона, природно, «переймається» народно-пісенними інтонаціями. Вони стають їй звичними, рідними. Дитині важливо відчути і красу класичної музики, накопичити
досвід її сприйняття, розрізнити зміну настроїв, прислухатися до звучання різних музичних інструментів, навчитися сприймати і старовинну, і сучасну музику, як «дорослу», так і написану спеціально для дітей.

 

Для слухання слід відбирати твори, в яких виражені почуття, доступні для дитячого сприйняття. Це повинні бути невеликі або фрагменти з яскравою мелодією, що запам’ятовується ритмом, барвистою гармонізацією, оркестровкою. Музичне виховання в домашніх умовах проходить індивідуально. Дитина повинна відчувати себе захищеною, коханою, перебувати в позитивному настрої.